Про фільм, який змусив його плакати : «Я не часто плачу над фільмами, але був один ... Я повертався з Кабо в Монреаль, і у мене почалася діарея. Я не міг нічого їсти. Застряг в готельному номері без вікон і робив те, що роблять все під час хвороби. У другий день цього неприємного розладу я дивився фільм під назвою «Життя як будинок». Кевін Клайн грає архітектора, який дізнається, що невиліковно хворий на рак. Він віддалився від свого сина-підлітка, але вирішує, що вони разом повинні побудувати будинок. Не знаю, вразив би він мене зараз так само, але тоді, після 27 годин справжніх мук, цей фільм просто «розніс» мене. Потрібно подивитися його знову, щоб з'ясувати, чи зберігся цей ефект ».
Про те, чи виникли у нього проблеми, коли він бачив власну смерть на екрані : «Боже, немає. Я просто встановив рамки. Пропустив це. Подолав цей момент. Боже, я б хотів зробити це знову ».
Про кастинг на свою першу роль : «Мій агент відправив мене на два фільми. Одним з них виявився «Обвинувачені» з Джоді Фостер. Я був такий схвильований ».